•   Новини

   

ЄС – Україна

Видання „Європолітікс” повідомляє про засідання Україна – Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ, що відбулося 6 лютого у Києві, під час якого сторони заявили про готовність розпочати на початку березня переговори щодо нової посиленої угоди. Видання наводить заяву О.Чалого, що Україна сподівається завершити переговори по новій угоді вже до кінця ц.р. Ці плани ЗМІ називає „надзвичайно амбіційними”, беручи до уваги той факт, що склад української делегації на переговори було визначено лише кілька днів тому. Нова угода має охопити всі сфери співробітництва між Україною та ЄС, у т.ч. щодо ЗВТ, енергетики і транспорту, що потребуватиме часу. Видання вважає, що переговори можуть ускладнитися й великим бажанням української сторони включити до нової угоди положення про політичну асоціацію. „Політична асоціація та економічна інтеграція стануть нашими головними запитами під час переговорів”, - цитує видання О.Чалого. Зазначається, що така позиція була холодно сприйнята німецьким міністром закордонних справ, який закликав Україну дотримуватися „реалістичного підходу” до відносин з ЄС. При цьому Ф.-В.Штанмейер закликав обидві сторони не мати „надзвичайно високі очікування один від одного”.

Видання „ІЮ Бізнес” також інформує про готовність України та ЄС розпочати переговори щодо нової посиленої угоди. Київ висловив розчарування тим, що мандат європейської сторони не відкриває двері для членства країни в ЄС, - йдеться в статі. За словами Прем’єр-міністра України В.Януковича, ЄС має залишитись відкритим для всіх європейських країн, які „поважають верховенство права”. Видання пише, що ЄС готовий сприяти „західній орієнтації” України, однак не має єдиної позиції щодо визнання перспективи членства в новій угоді.

„ІЮ Бізнес” з посиланням на агентство „Ассошиейтед Прес” повертається до теми відставки Б.Тарасюка з посади Міністра закордонних справ України. Видання пише, що ЄС знижує можливий вплив відставки на відносини між Україною та ЄС. „Ми мали чудові відносини з міністром Тарасюком і впевнені, що матимемо чудові відносини з його наступником”, – заявив керівник ГД ЄК з питань зовнішніх зносин Х.Мінгареллі. Представник ЄК не став оцінювати відставку, назвавши її лише „внутрішньо політичним розвитком подій”. Щотижневик „Нью Юроп”, описуючи ситуацію навколо відставки Б.Тарасюка, назвав її „іншою політичною поразкою” Президента.

Європейські ЗМІ продовжили приділяти увагу візиту Віце-прем’єр-міністра України А.Клюєва до Брюсселя 29-30 січня. Так, газета „Юропіан Войс” присвятила статтю заяві А.Клюєва щодо інтересу України в створенні інтегрованого пан-європейського ринку електроенергії, підтримуючи тим самим ідею, висловлену Азербайджаном. Такий план сприятиме зміцненню зусиль України щодо переходу від споживання газу на споживання електроенергії. „Ми маємо перемогти нашу залежність від газу”, - заявив А.Клюєв. Газета відмічає, що країни колишнього СРСР шукають шляхи для зниження їх залежності від російських енергоносіїв. Для Азербайджану та України тісне співробітництво з ЄС на ринку електроенергії є чудовою можливістю для цього. Щотижневик „Нью Юроп” пише, що Україна очікує від європейських країн, зокрема Польщі, рішення щодо продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька, що „значно знизить енергетичну невизначеність ЄС перед Росією”. „Ми маємо отримати чіткі сигнали від наших партнерів, що вони готові йти разом  з нами”, - цитує видання А.Клюєва. У статті йдеться, що український Віце-прем’єр оптимістично налаштований щодо готовності Києва забезпечувати енергопостачання в Європу та диверсифікувати його в якості постачальника в майбутньому небезпечного для навколишнього середовища палива з рослинництва. Газета інформує також про підсумки зустрічей А.Клюєва з Віце-президентом ЄК Ж.Барро та з Комісаром ЄС з питань зовнішні зносин Б.Ферреро-Вальднер.

ЄС – розширення

В інтерв’ю виданню „Європолітікс” керівник Делегації ЄП у зв’язках з країнами Південно-східної Європи, депутат Європейської народної партії – європейських демократів ЄП Доріс Пак заявила про підтримку вступу Балканських країн в ЄС. При цьому вона заявила, що „ЄС не є еквівалентом Європи. ЄС – лише частина Європи. Чітко зрозуміло, що, якщо ми хочемо добре функціонувати, ми маємо обмежити кількість країн, які можуть вступити до ЄС. Це не означає, що ЄС має будувати стіну вздовж кордонів Навпаки, ми маємо співпрацювати максимально тісно з такими країнами, як Україна та Білорусь. Ми маємо оцінити ЄПС для третіх країн поза межами ЄС, таких як Україна та Білорусь для посилення співробітництва з ними”, - відмітила депутат. „Я не думаю, що ми готові наразі обіцяти Україні, що вона може стати членом ЄС у майбутньому. Я вважаю, що ЄС повинен мати добрі відносини зі своїми сусідами. Я не вважаю, що кожна країна, яка хоче стати членом ЄС, має прийматися. Ми можемо вибухнути, якщо дозволимо багатьом країнам вступити в ЄС. Вже сьогодні доволі важко функціонувати з існуючою кількістю країн і має стати ще гірше, коли нові країни, зокрема Хорватія, увійдуть до Союзу. Я вважаю, що ЄС має прийняти Західні Балкани протягом наступних років та зупинити розширення. Остаточний кордон ЄС має включати країни Західних Балкан, однак не такі країни, як Україна”, - додала Д.Пак.

ЄС – Центральна Азія

Країни – члени ЄС мають намір відкрити 4 нових представництва ЄС в Центральній Азії до 2008 року. Видання „ІЮ Обзервер” відмічає, що метою такої ініціативи є „створення конкуренції для російського, китайського та американського впливу на багатий енергоресурсами регіон”. Так, ініційований Німецьким головування в ЄС документ передбачає відкриття Представництва ЄК в Алма-Аті (Казахстан) з чисельним складом до 60 осіб та три представництва із кількістю до 10 співробітників в Астані (Казахстан), в Бішкеку (Киргизстан) та Душанбе (Таджикистан). Крім того, документ передбачає встановлення ширших завдань для представництв, включаючи сприяння будівництву новому газопроводу по Каспійському морю, проведенню політичних реформ, включаючи освітні програми. Крім того, пропонується розширення мандату ЄІБ та ЄБРР для допомоги в будівництві інфраструктури.

ЄС – Росія

5 лютого у Москві відбулася зустріч Росія – Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Телеканал „ЄвроНьюз” відмічає, що європейці очікували почути коментарі Москви щодо майбутнього статусу Косово, зняття ембраго на польське м’ясо та енергетичного співробітництва, в т.ч. в рамках Енергетичної Хартії. За слова Міністра закордонних справ С.Лаврова, пропозицію по статусу Косово „мені коментувати незручно, оскільки план був запропонований не Росії, а Приштині та Белграду”. Щодо відношення Росії до Енергетичної Хартії, „ми не відкидаємо її принципи, ми навіть ними керуємося. Однак, певні з цих механізмів, пов’язані з транзитом та інвестиціями, є неприйнятними для нас”, - заявив російський міністр по завершенню зустрічі. Щодо затримки початку переговорів стосовно нової угоди між Росією та ЄС, пов’язаної із вето Польщі, С.Лавров назвав її „штучною” та закликав Польщу допомогти в її врегулюванні. Німецький міністр закордонних справ Ф.-В.Штанмейер та Верховний представник ЄС Х.Солана висловили впевненість у знятті перепон протягом найближчих тижнів для початку переговорів ще до літа.

ЄС – Косово

ЄС привітав пропозиції представника ООН М.Ахтісаарі щодо визначення майбутнього статусу Косово та закликав сербів та косовських албанців до переговорів на його основі. „Я сподіваюся, що обидві сторони продемонструють відповідальність, гнучкість та розуміння необхідності прийняття реалістичного рішення на основі компромісу”, - заявив Х.Солана. „ІЮ Обзервер” підкреслює, що, оскільки знаходження компромісу є проблематичним, ЄС намагається заручитися підтримкою Росії, яка буде виступати проти будь-якого рішення, з яким не погодиться Белград. Москва розуміє, що визнання незалежності Косово стане прецедентом, яким можуть скористати пізніше Абхазія, Південна Осетія та Придністров’я. Представники Ради Безпеки ООН не очікують вирішення питання до літа та обмірковують, що Москва захоче в обмін на свою згоду із незалежністю Косово. Зазначається, що ЄС планує підтримати будь-яку формулу, запропоновану М.Ахтісаарі, хоча країни – члени розходяться в позиції з цього питання. Так, Іспанія, Італія, Словаччина та Румунія опонують повній незалежності Косово.

7 лютого у Белграді з візитом перебувала Трійка ЄС, яка намагалася переконати Сербію прийняти позитивне рішення щодо участі в переговорах на основі плану М.Ахтісаарі, - пише „ІЮ Бізнес”. Х.Солана висловив готовність з боку ЄС умовно прийняти запит Белграда щодо короткострокової відстрочки у прийнятті рішення та надати країні час визначитися з формуванням парламенту та нової переговорної команди по Косово. „Файненшиал Таймс” пише, що М.Ахтісаарі не вважає за необхідне погоджуватися на затримку, якщо переговорна позиція не буде змінена.

У своєї статті в „ІЮ Обзервер” Міністр закордонних справ Словаччини Я.Кубіш зазначив, що частина словацького населення та їх політичні сили підтримують позицію Сербії не дозволити визначити незалежність Косово, оскільки відповідне рішення щодо відокремлення території може відбутися проти волі держави. В той же час, „Словаччина побоюється факту, що з метою досягнення свої мети Белград запропонує Косово безпрецедентну, майже абсолютну автономію за принципом забезпечення прав всіх громад – за моделлю, що засновується на принципах, які Словаччина не підтримує”, - йдеться в статті. Я.Кубіш відмічає, що ситуація залишає дуже мало альтернатив, жодна з яких не є повністю прийнятною. „Немає ідеального вирішення”, - пише Міністр. Тим не менш, „наш найбільший інтерес полягає в тому, щоб майбутнє рішення посилило мир, стабільність та процвітання на Балканах”. „Результат не повинен стати перемогою однієї сторони і поразкою іншої. Результат має відображати реальність, і при цьому мати за мету надання європейської перспективи повному регіону”, - заявив Я.Кубіш.

За матеріалами Політичного департаменту МЗС України

_________________________________________________________________________________________

ЄС – Україна

Щотижневик „Нью Юроп” інформує про готовність офіційного Києва та Брюсселя розпочати переговори щодо нової посиленої угоди між Україною та ЄС. Президент України В.Ющенко зазначив, що українсько-ЄСівське співробітництво характеризується як дуже активне протягом останніх двох років. Президент заявив, що трирічний План дій Україна – ЄС вже успішно виконаний, і „співробітництво має розвиватися далі”. Серед найбільших досягнень було відзначено приєднання української енергосистеми до європейської, завершення переговорів по спрощенню візового режиму та реадмісію. „Ми сподіваємося відпрацювати нову, більш ефективну угоду, яка дозволить пройти цей важкий шлях (до вступу в ЄС) з максимальною швидкістю”, - заявив Прем’єр-міністр України В.Янукович після зустрічі з Трійкою ЄС. Одним з перших найбільш важливих кроків у цьому напряму стане вступ України до СОТ до середини ц.р. та створення ЗВТ між Україною та ЄС, - наголосив він.

Газета також коротко інформує про ініціативу Президента В.Ющенка провести 22-25 лютого національний круглий стіл для обговорення сучасних проблем в країні; зустріч В.Ющенка з лідерами кримських тартарів; заборону Верховною Радою приватизації газотранспортної системи України; спільну заяву від опозиції „БЮТ” та „Нашої України” щодо проведення дострокових парламентських виборів в країні.

ЄС – розширення

В інтерв’ю виданню „Європолітікс” Міністр закордонних справ Хорватії К.Грабар-Кітарові заявила, що визначення кордонів ЄС не стане вигідним для Євросоюзу. „Розширення продемонструвало свою вигідність для всіх країн-членів ЄС. Я вірю, що ЄС продовжить розширення, наскільки це є можливим. Це має підтримати країни ззовні продовжувати свої реформаційні процеси. Тримаючи двері відкритими, ЄС сприяє процвітанню та стабільності для всієї Європи”, - заявила хорватський дипломат. На запитання щодо її ставлення до можливого членства Туреччини та України в ЄС, К.Грабар-Кітарові відповіла: „Перспективні члени в тому стані, в якому вони знаходяться зараз, не повинні розглядатися в сенсі майбутнього членства. Ці країни знаходяться в транзитивному періоді, і ми на різних стадіях виконання критеріїв. Для всіх нас членство не є кінцевою метою. Ми продовжимо реформи й після вступу”.

Виступаючи на конференції в Європейському Парламенті, Віце-президент ЄК Г.Ферхойген наголосив, що „європейська інтеграція повинна залишитися відкритою для всіх європейських країн, які хочуть взяти в ній участь”. Він підкреслив, що було б „неправильним закрити двері”, оскільки „відкритість ЄС для нових членів була складовою успішної історії європейського проекту”, - пише „ЄврАктів”.

ЄС – Президент ЄП

13 лютого в Європейському Парламенті у Страсбурзі відбулася церемонія інавгурації новообраного Президента ЄП Х.-Г.Пьоттерінга. Під час своєї промови Президент приділив увагу дотриманню прав людини, висловлюючи побажання співпрацювати з демократичною Росією та США, які б відповідали європейським принципам справедливості, - передає „ЄвроНьюз”. „Ми ніколи не забудемо, що без США не було б перемоги ані над націонал-соціалізмом, ані над радянським комунізмом. Однак ми також кажемо нашим американським друзям, що Гуантанамо не відповідає європейським принципам правової держави”, - заявив він. Говорячи про майбутнє Європи, Х.-Г.Пьоттерінг виступив за „збереження суті загальноєвропейської конституції” та прийняття доопрацьованого проекту до виборів в ЄП в 2009 році.

ЄС – Конституція

Беручи участь в інавгурації Президента ЄП, Канцлер Німеччини А.Меркель, зокрема, заявила, що „головуюча в ЄС Німеччина разом з ЄК та ЄП повинні відпрацювати план дій, щоб до 2009 року люди знали, за яку Європу вони голосують, і яка Європа буде діяти у майбутньому”. Із закликом до країн – членів ЄС об’єднати зусилля заради прийняття Конституції виступив й Президент ЄК Х.М.Баррозо.

ЄС – ЄП – ЦРУ

14 лютого більшість депутатів ЄП (382 „за”, 256 „проти” і 74 утрималися) проголосували за прийняття резолюції, яка звинувачує уряди тих країн ЄС, які знали про дії ЦРУ на своїй території та не протидіяли їм. Зокрема, в доповіді зазначається, що 14 країн, в т.ч. Велика Британія, Німеччина, Італія  та Польща „закривали очі” на дії агентів ЦРУ, які перевозили незаконно затриманих в Європі підозрюваних у тероризмі. В той же час інформується, що доповідь спеціальної комісії викликала різні оцінки не лише серед депутатів ЄП, але й серед тих, хто приймав участь в роботі спеціальної комісії. Зокрема, депутат Ч.Теннок вважає, що діяльність комісії не привела до конкретного результату. „Вся комісія була лише пустою тратою грошей британських та європейських платників податків. З самого початку комісія лише дублювала розслідування, що проводилося Радою Європи, так що доповідь не містить нічого нового. Вона повна звинувачень, однак в ній немає практичних доказів”, - заявив він. Повідомляється, що ряд депутатів, які не підтримали висновки доповіді, заявили, що його автори керувалися не боротьбою за дотримання прав людини, а анти американськими настроями.

ЄС – Косово

Європейські ЗМІ продовжують приділяти увагу ситуації навколо визначення статусу Косово та, зокрема, рішенню парламенту Сербії підхилити план врегулювання, запропонований спеціальним представником генерального секретаря ООН М.Ахтісаарі. Зазначається, що відповідне рішення парламенту не стало несподіванкою, а скоріше підтвердженням того, що для визначення Косово необхідно шукати компроміс. Обговорення статусу Косово стало головною темою зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 12 лютого у Брюсселі, під час якої Міністр закордонних справ Німеччини ще раз висловив підтримку М.Ахітсаарі та його плану щодо визначенням статусу Косово.

В інтерв’ю виданню „ІЮ Обзервер” Представник Росії при ЄС В.Чижов заявив, що визнання незалежності Косово стане прецедентом для іншої частини світу, зокрема Придністров’я, Південної Осетії, Абхазії, Нагірного Карабаху, Північного Кіпру, які „можуть заявити, що мають більше причин для визнання їх незалежності, аніж Косово”. „Ми не можемо розраховувати на рішення, яке дається важко для однієї сторони і легко для іншої”, - зазначив він.

ЄС – Кіпр

13 лютого Європейська Комісія заявила, що Кіпр офіційно подав заявку на членство в економічному та монетарному союзі і може стати наступним членом ЄС, здатним увійти в „єврозону”. Передбачається, що всередині травня ц.р. буде підготовлено доповідь ЄК та Європейського Центрального банку щодо готовності країни до входження. Остаточне рішення щодо введення євро на Кіпрі з 2008 року має бути прийнято на початку червня ц.р. рішенням міністрів фінансів ЄС. Видання „ЄврАктів” пише, що країна має підстави бути оптимістично налаштованою на введення євро, оскільки макроекономічні показники є достатньо позитивними і стабільними.

20.02.07